АДРІАНА ГАЛЕЦЬКА художниця молода, талановита, емоційна, з нестандартним мисленням та світосприйняттям. Кілька років студіює в київській приватній художній студії «LEONARDO». Прийшла до студії без фахової художньої підготовки з бажанням навчитись малювати... За кілька років бачимо прогрес і творчій злет. Від досить несміливих перших кроків у образотворчому мистецтві до перемог на престижних художніх виставках та конкурсах. Хоча, навіть одна з перших творчих спроб – романтичний літній пейзаж Хорватії, вийшов у Адріани досить вдалим. Бракувало навичок та майстерності, зате емоцій і вражень було з надлишком. Адріана Галецька малювала багато та наполегливо різні за жанром та колоритом твори. Їх об’єднує позитивне емоційне наповнення та духовна чистота. Поступово став складатися авторський художній стиль, формуватися особливий ніжний блакитно-сріблястий, рожево-перламутровий колорит з тонкими нюансами кольорів та несподіваними емоційними підтекстами.

Кілька років тому Адріана написала ніжного, напівпрозорого Ангела для свого маленького сина. Ангел зазирає у вікно та несе з собою неймовірні спокій і радість, блакить неба і вологість моря... Часточка цього спокою і духовності є в кожному творі Адріани Галецької.

На одному з урбаністичних пейзажів Адріани набережна Сени відтворена за враженнями і спогадами у стилі, близькому до творів французьких художників: Альбера Марке чи Рауля Дюфі, які писали Париж та Сену в своєрідному "наївному" стилі у 19 столітті.
Раптово художня манера Адріани частково трансформувалася, з'явились більш сміливі живописні рішення, впевненість у собі, розкутість... Як приклад нової авторської живописної концепції – «портретні» зображення арт об’єктів-символів: самовпевнене червоно-хромоване авто в творі "Арттюнінг" та жовто-шафрановий з «сильним характером» мотоцикл «Інтрудер» (2011). Романтизм і легкість від попередніх робіт збереглася у зображенні ніжного безкінечного неба, що служить тлом-контрастом для зображеної техніки.

Ніжність, наївність та колористична своєрідність завжди присутні в квітково-рослинних натюрмортах Адріани Галецької. Делікатні конвалії, що ледь намічені на рожевому тлі, виглядають так ніжно і беззахисно в натюрморті , по особливому декоративно. Цей натюрморт неможливо сплутати з творами інших учнів студії.
Особливість творчого задуму підкреслюється оригінальністю назв: «Ніжний», «Осінній настрій», «Кольор вина». Натюрморт «Ніжний» приніс художниці перемогу та перше місце у номінації «Натюрморт» на VII Міжнародній виставці-конкурсі сучасного мистецтва «Український тиждень мистецтв» (Ukrainian Art Week, Київ, Будинок худодника, березень 2013) та “Санкт-Петербузькому тижні мистецтв” (липень 2013, Виставковий зал Петербурзької спілки художників).

Окремо, як дуже особливу та емоційну частину творчості Адріани Галецької, можна розглядати її твори з серії «Nu». Перші спроби оволодіти навичками в зображенні оголеної натури були досить вдалими та цікавими в плані живопису – «Nu», «Червоне та блакитне», «Модель», «Цнотлива». Ці твори не є довершеними в плані чіткого дотримання канонів пластичної анатомії. В цих зображеннях присутнє яскраве емоційне забарвлення, точна передача враження від зображуваного об’єкта: тендітність та ніжність жіночих образів, сила та певна брутальність чоловічих. Набуваючи художньої впевненості й майстерності, зображення «доросли» до певної авторської неповторності та до рівня показу на міжнародних художніх виставках. Емоційна і експресивна «Єва» перемогла серед робіт професійних художників на «Російському тижні мистецтв» (Russian Art Week, Москва, листопад 2013) та експонувалася на ІХ Флорентійської Бієнале сучасного мистецтва (листопад 2013). Їй до пари написано твір «Адам». Ці картини та ще два твори з іншими проекціями жіночого та чоловічого торсів склали поліптих «ДНК нескінченності» та демонструвалися авторкою на Флорентійській Бієнале 2013 року.

Певну свободу та несподівану декоративність принесла Адріані Галецькій нова для неї техніка – акриловий живопис. Декоративний акрил неначе дав нову свободу у вираженні відчуттів. І це дало змогу створити цікаві «ню» та пейзажі, фантастичні за колористикою. Італійські краєвиди демонструють «Ніч, що тоне», «Бурано», «В Венеції», грецький- «Санторіні». Виразно декоративний, лаконічний випромінюючий безмежну небесну блакить екзотичний «Mаракеш», нагадує довершені твори Анрі Матісса. Можливо, картина започаткує нову живописну серію Адріани Галецької, авторську, цікаву та несподівану.

Лідія Гурська, мистецтвознавець, член НСХУ

Creative Commons License