Як часто чуємо питання «яке у тебе хобі»?
Тобто поза основною роботою є те, чим ми насправді любимо займатись. Як небагато щасливих людей, котрим вдалося улюблене заняття перетворити у професію. Декому, як і мені потрібна була подорож, подорож до себе. І це не погано. Адже завдяки їй життя стає багатогранним, кругозір широким, а впевненість у тому, що “ЖИТТЯ – ПРЕКРАСНЕ” - непохитна.
Освіти, які я здобула («міжнародна інформація» 2000 рік і «менеджмент організацій» 2005 рік) і якими пишаюсь не мають відношення до живопису. Однак саме колишня професія сформувала мене як особистість. 2000-2008рр. працювала в у сфері оборонного співробітництва, точніше, проходила службу як офіцер-координатор міжнародних програм (Департамент міжнародного співробітництва Міністерства Оборони України, Українсько-Американський Офіс оборонного співробітництва, навчання у Канаді).
Цікава, перспективна робота, закордонні відрядження, спілкування з цікавими людьми, чудовий колектив, але у душі жевріє, якась незрозуміла іскра, щось не дає спокою. Чи все зробила? (В особистому житті все чудово: одружена, виховуємо сина :) ). Чи може про щось забула, на щось не вистачало часу у круговерті життя. Психоаналітики мабуть назвали би це кризою 30-тилітнього віку. А я називаю це свідомим життям (не по ріллі). Мабуть багато приходять до себе справжньої до 30-ти. (Скоріш за все, дорога до себе – дорога довжиною в життя). Під час декретної відпустки з'явилась можливість згадати про улюблене заняття за яким у дитинстві години сповільнювали свою ходу, а розписаний під'їзд мерехтів квітковими барвами.
Отже перегорнувши сторінку успішної професійної діяльності, невпевнено, вагаючись із сумнівами щодо правильності рішення починаю писати нову. Вдячна Богу, що потрапила тоді (2008р.) у арт-студію LEONARDO, керівник якої, помітив і розкрив талант, у який сама мало вірила, а йшла за незрозумілим, дивним, диким покликом… Саме тут у творчості відчула нескінченні можливості для вдосконалення та росту.
Через декілька років навчання у студії почала здобувати перемоги (1-і призові місця) на численних міжнародних і вітчизняних виставках.
Дуже радію з того, що в моїх роботах люди бачать життєстверджуючу енергію та черпають позитив.
Адріана Галецька,
художник-живописець, член cпілки художників "International Federation of Artists"